top of page
1. Для роботи краще взяти вільний комп (ноутбук чи моноблок), щоб використовувати його як термінал до Teethan. На компі повинно стояти ОС Win10. 

2. При першому запуску програми потрібно буде ввести код активації, що постачається разом із пристроєм (чи запитати у постачальника).
Після того можна встановити софт (з флешкі що постачається чи скачати з сайта: https://support.teethan.com/en/installazione-software-teethan).  

3. Вставте ресивер (приймач сигналів з датчиків) у вільний USB-порт комп'ютера.

4. Підключіть зарядну базу з датчиками, що знаходяться на ній, до електроживлення (через мережевий адаптер) і переконайтеся, що всі датчики заряджені (коли блакитний світлодіод горить - йде процес зарядки, коли ні - датчики заряджені повністю).

5. Для проведення вимірювань з обережністю від'єднайте кожен датчик від фіксаторів на зарядній базі.

6. Перед тим як розпочати, попросить пацієнта/персонал вимикнути мобільний інтернет на телефонах, тому що ресивер системи має чітко ловити радіочастотні сігнали з бездротових датчиків без перешкод.

new splashscreen.png
8. Якщо програма ще не була запущена на комп'ютері, то клацніть по іконці       на робочому столі вашого комп'ютера і запустіть програмне забезпечення Teethan.

7. Для активації датчиків проведіть кожен датчик у зоні з написом "Stripe for activation". Білий світлодіод, що часто миготить, говорить про початок пошуку приймача сигналів. Після знаходження та встановлення зв'язку з приймачем світлодіод постійно блиматиме 1 раз/сек.

9. Переконайтеся, що всі датчики визначилися приймачем та залишковий заряд на кожному датчику відображається (у правому верхньому куті єкрана).

Введіть дані пацієнта та натисніть OK, щоб розпочати роботу. Система готова до проведення калібрувального та вимірювального тестів.

10. Зафіксуйте на кожен датчик одноразові електроди з струмопровідним гелем, акуратно знявши захисну плівку і задля зручності з'єднавши краї перед їх фіксацією на обличчі. 

Після закінчення вимірювань потрібно буде зняти з датчиків одноразові електроди та встановити датчики знову на зарядну базу, відповідно до їх маркування.

2. Проведення вимірювання

Снимок экрана 2023-09-28 в 13.47.09.png
Teethan software.png

10. Спочатку треба визначитись якій тест ви хочети провести - статичний оклюзійний чи дінамічний жувальний.

11. Попросіть пацієнта трохи стискати зуби, пальпуючи передньо-скроневі (Temporalis Anterior) і жувальні м'язи (Masseter Musculus) з обох боків, послідовно фіксуючи датчики в область скороченого м'яза, відповідно до їх маркування.

поверхностная электромиография
электромиография

12. Перпендикулярно зубним рядам, в область 5-6 зубів з обох боків встановіть ватні валики для виконання індивідуального калібрування.

13. Попросіть пацієнта максимально стиснути зуби і утримувати їх змикання протягом 5 сек, при цьому клацніть по кнопці запису в програмі  - поки тікає звуковий відлік паціент орієнтується скільки часу потрібно зберігати максимальне добровільне стискування зубів.

Снимок экрана 2023-09-28 в 14.05.01.png

14. Заберіть валики і попросіть пацієнта зробити ковток, дозволяючи фісурно-горбковим контактам зубів зайняти положення звичної оклюзії. І знову просимо пацієнта максимально стиснути зуби на 5 сек по команді "старт", і клацаємо на червоній кнопці запису обстеження.

15. Програма автоматично перерахує вимірювані параметри нейром'язової реакції 2-х пар м'язів залежно від існуючих оклюзійних контактів.

16. Дані подаються у вигляді таблиці індексів та візуально зрозумілих діаграм із зазначенням виміряних значень і діапазону їх норми, а саме:

POC: коефіцієнт розподілу активності в кожній парі м'язів-змикачів зубів (Temporalis Anterior і Master Musculus). Якщо POC перевищує 83%, спостерігається нормальна м’язова симетрія зі збалансованими контактами зубів з обох сторін. Значення POC за межами діапазону вказують на переважаючу або недостатню якість контактів з однієї зі сторін;

BАR: вказує на розташування центру макс. тиску в оклюзійній площині шляхом порівняння між активністю пари скроневих м’язів з парою жувальних м’язів. Коли точки контакту мають тенденцію зосереджуватися на молярах, жувальні м’язи мають більше скорочення, ніж відповідні скроневі м’язи (задній баріцентр). Навпаки, коли баріцентр переміщується до передньо-латеральних секторів (тобто до першого-другого премоляра) - скроневі м’язи виявляють більшу силу скорочення (передній барицентр).

TORS: індекс ротації нижньої щелепи в горизонтальній площині. Це результат порівняння пари сил перехрещених пар м’язів: порівняння між правою скроневою та лівою жувальною парою та між лівою скроневою та правою жувальною парою. Коли цей індекс > 90%, на щелепі немає переважаючої пари. Навпаки, якщо цей показник виходить за межі нормальних значень, тобто менше 90%, м’язи мають тенденцію здійснювати латеральне зміщення щелепи вправо чи вліво залежно від того, де переважає пара м’язів, через наявність переваги оклюзійних точок опори;

IMPACT: індекс загальної м'язової роботи (сумарної сили), застосованої при змиканні зубів. Вона залежить від вертикального розміру, наявності ноцицептивних рефлексів, дефіциту фізіологічного спокою м'язів-змикачів (при бруксизмі);

ASIM: індекс асиметрії пар м'язів лівої та правої сторони.

bottom of page